Заломлення світла
Зміну напрямку поширення світла в разі його проходження через межу поділу двох сере довищ називають заломленням світла. Промінь, що задає напрямок заломленого пучка світла, називають заломленим променем. Кут, утворений заломленим променем і перпендикуляром до межі поділу двох середовищ, проведеним із точки падіння променя, називають кутом заломлення.
Кількісний закон, що описує заломлення світла, був установлений експериментально в 1621 р. голландським природознавцем Віллебрордом Снелліусом (1580–1626) й отримав назву закон Снелліуса. Одержимо цей закон за допомогою принципу Гюйґенса.
Закони заломлення світла (закони Снелліуса) 1. Промінь падаючий, промінь заломлений і перпендикуляр до межі поділу двох середовищ, проведений із точки падіння променя, лежать в одній площині. 2. Для двох даних середовищ відношення синуса кута падіння a до синуса кута заломлення g є величиною незмінною.
Детальніше ознайомитися з явищем заломлення світла:
Кількісний закон, що описує заломлення світла, був установлений експериментально в 1621 р. голландським природознавцем Віллебрордом Снелліусом (1580–1626) й отримав назву закон Снелліуса. Одержимо цей закон за допомогою принципу Гюйґенса.
Закони заломлення світла (закони Снелліуса) 1. Промінь падаючий, промінь заломлений і перпендикуляр до межі поділу двох середовищ, проведений із точки падіння променя, лежать в одній площині. 2. Для двох даних середовищ відношення синуса кута падіння a до синуса кута заломлення g є величиною незмінною.
Детальніше ознайомитися з явищем заломлення світла:
* досліди
Використані джерела: https://storinka.click/661-zalomlennya-svtla.html