Перші уявлення про природу світла виникли ще в Стародавніх Греції та Єгипті. Серед безлічі теорій того часу були і дуже близькі до сучасних, і зовсім примітивні.

Наприклад, деякі вчені давнини вважали, що з очей виходять тонкі щупальця, які обмацують предмети, внаслідок чого й виникають зорові відчуття. Близькою до сучасних можна вважати теорію Демокрита, який уявляв світло як потік частинок. Згадаємо, що таке світло, і дізнаємось, як розвивалися уявлення про його природу.
У Козьми Пруткова є афоризм: «Якщо в тебе запитано буде: що корисніше —                    Т. Г. Шевченко (акварель, 1850)
Сонце чи Місяць?  — відповідай: Місяць. Оскільки Сонце світить удень,
коли й без того видно, а  Місяць — уночі». А чи можна назвати Місяць джерелом світла? Зрозуміло, що ні, адже Місяць лише відбиває світло, джерелом              

якого є Сонце. Закони відбивання світла, як і закон прямолінійного поширення світла, встановив Евклід ще у  ІІІ ст. до н. е. Згадаємо ці закони.
Оптика — наука про світло
Світло — це електромагнітні хвилі, які сприймає око людини, тобто хвилі довжиною від 380 нм (світло фіолетового кольору) до 760 нм (світло червоного кольору).

Детальніше ознайомитися із  розвитком уявлень про природу світла:

* поняття
* явище в природі
* симуляції
* тест "Перевір себе!"




Використані джерела: Фізика (рівень стандарту, за навчальною програмою авторського колективу під керівництвом Локтєва В. М.) : підруч. для 11 кл. закл. загал. серед. освіти / [Бар’яхтар В. Г., Довгий С. О., Божинова Ф. Я., Кірюхіна О. О.] ; за ред. Бар’яхтара В. Г., Довгого С. О. — Харків : Вид-во «Ранок», 2019. — С.140 - 144